|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
Шини електричні
Електротехнічна шина – це провідник з низьким опором (активним та реактивним), до якого можуть приєднуватися окремі електричні ланцюги (у низьковольтних установках та мережах) або високовольтні пристрої (електричні підстанції, високовольтні РУ тощо). Використання шин забезпечує економію площі установки, матеріало- та трудовитрат.
Як основний матеріал для виготовлення електротехнічних шин зазвичай використовують алюміній і мідь.
Класифікація шин за формою перерізу
За формою поперечного перерізу електричні шини поділяються на такі види:
-
Прямокутні.
- Двосмугові.
- Трисмугові.
Плоскі шини з прямокутним перетином добре відводять тепло. Їх використання доцільно в мережі з великою силою струму (від 2 тисяч до 4,1 тисяч ампер). У разі вони з'єднуються у групи по кілька штук. При цьому утворюється дво- або трисмугова шина.
Збірні шини мають ряд недоліків:
- Важко проводити монтажні роботи.
- Індуктивний струм, що розподіляється нерівномірно.
- Низька здатність витримувати механічні дії.
- Знижено здатність до охолодження.
- Низька стійкість до коротких замикань.
У мережі з напругою 10-35 кіловольт можуть бути використані коробчасті або пласкі вироби. Найбільш ефективною вважається трубчаста. Вона має низку переваг. Вона міцна, добре відводить тепло. Електричне поле навколо неї рівномірно розподіляється. Завдяки цьому не виникає коронування.