Періодична зміна величини напруги в електричних мережах, що живлять багатоквартирні будинки, заміські котеджі або приватні будинки в селищах і селах, неминучі. Причиною цього явища є добові коливання підключається навантаження, які зазвичай відбуваються в певний час - вранці і ввечері. Однак падіння напруги в мережі може бути викликано будь-якої пори доби включенням будь-якого потужного приладу.

Крім збільшення потужності навантаження, зниження напруги відбувається через активного опору струмопровідних жив і чим більше довжина кабельної лінії, тим більше втрати. Тому в селах і дачних селищах проблеми з нормальним енергопостачанням відчуваються найбільш гостро.

Різкі перепади напруги, а також знижений або підвищений його значення протягом тривалого часу не тільки негативно впливають на працездатність електричних приладів і побутової техніки, а й можуть бути причиною їх виходу з ладу. Щоб привести параметри напруги в мережі у відповідність до встановлених норм і захистити електрообладнання від можливих поломок, використовується стабілізатор напруги.

Сьогодні випускаються стабілізуючі пристрої, здатні захистити не тільки кілька окремих споживачів, а й призначені для захисту всієї мережі. Для того щоб визначитися з типом потрібного приладу, необхідно провести моніторинг величини напруги в будні дні і вихідні. Заміри слід виконувати кілька разів на добу і фіксувати отримані результати. Це дозволить визначити діапазон розкиду вхідної напруги. Якщо коливання відбуваються в межах 205-235 В, то стабілізатор можна використовувати для захисту деяких електроприладів. Розкид значень від 198 до 242 В свідчить про те, що потрібно установка стабілізатора для всієї мережі.

Види стабілізаторів

Вибираючи пристрій, споживач задається питанням, який стабілізатор напруги краще. В даний час найбільш поширені стабілізатори електронного та електромеханічного типу, що відрізняються експлуатаційними характеристиками і ціною.

В електромеханічних пристроях, використовуваних для живлення вимірювальних приладів, звуковідтворювальної і звукопідсилюючої апаратури, стабілізація здійснюється завдяки трансформатору і струмознімачами, що дозволяє плавно регулювати величину вихідної напруги з точністю не більше 3%.

Електронні стабілізатори характеризуються невеликими габаритами, позбавлені механічних елементів в своїй конструкції, а також мають дисплеї, на яких відбивається величина напруги. Точність стабілізації пристроїв цього типу залежить від кількості електронних напівпровідникових ключів і коливається від 0,5 до 10%.

Мережевий стабілізатор напруги 220в розрахований на один або кілька споживачів і включається безпосередньо в штепсельну розетку.

Магістральні пристрої мають вихідну потужність понад 4 кВт і призначені для стабілізації напруги у всій квартирі або будинку і до нього підключається все електрообладнання, включаючи освітлювальні прилади. Встановлюються такі стабілізатори після приладів обліку електроенергії безпосередньо в силову магістраль.

Що слід враховувати, вибираючи стабілізатор

Основним фактором, що впливає на вибір пристрою, є кількість фаз в мережі живлення. Для більшості приватних будинків і квартир в панельних або сучасних будинках досить використовувати стабілізатор однофазний з величиною напруги живлення 220 В. Однак в заміських котеджах і деяких новобудовах використовується трифазна система підключення, для якої потрібно стабілізатор трифазний.

Другою умовою правильного вибору є номінальна вихідна потужність пристрою. Вона повинна бути трохи більше сумарної потужності енергоспоживачів, що підключаються до пристрою, будь то лінійний або магістральний стабілізатор.

Приблизну навантаження можна розрахувати виходячи з даних, наданих в табл. 1. Більш точний розрахунок сумарної потужності виконується, виходячи з паспортних даних конкретного електричного приладу. Наведемо приклад приблизного розрахунку необхідної потужності стабілізатора. Якщо в квартирі одночасно працюють:

холодильник;
люстри або інші освітлювальні прилади;
електрокамін або конвектор;
комп'ютер,
то сумарна потужність цих приладів складе 3950 Вт.

Слід враховувати, що поряд з постійно працюючими приладами в мережу періодично може включатися додаткове навантаження потужністю 4400 В у вигляді: праски, мікрохвильової печі, телевізора.
Таким чином, сумарна потужність одночасно працюючих приладів складає 8350 Вт. Крім того, слід враховувати коефіцієнт зміни напруги в мережі. Він залежить від величини середньої напруги в квартирі, яке обчислюється за результатами раніше проведених вимірювань. Значення коефіцієнта береться з таблиці.

Напруга однофазної мережі, В  130 150 170 210 220 230 250 270
Коефіціент відхилення 1,69 1,47 1,29 1,05 1 1,05 1,14 1,22

У нашому прикладі напрузі 150 В відповідає коефіцієнт відхилення рівний 1,47. Помноживши 8350 на 1,47, отримуємо 12274,5 Вт. Значить, потужність пристрою не повинна бути менше 12 кВт.

Також, вибираючи стабілізатор напруги для квартири, слід враховувати точність його стабілізації. Цей параметр вибирається з технічних характеристик приладів, зазначених у його паспорті і не може перевищувати допустимі значення. Якщо максимальна точність стабілізації будь-якого споживача становить 3,5%, то і сам пристрій слід вибирати з таким класом стабілізації.

Слід зазначити, що сучасні моделі стабілізаторів мають вбудований захист від струмів короткого замикання і перевантаження, а деякі забезпечені блоком самодіагностики і пристроєм відключення в разі перегріву.